Сонячна фотоелектрична енергія є ключем до декарбонізації АСЕАН, очікується 241 ГВт встановленої потужності до 2030 року
До 2050 року АСЕАН щорічно додаватиме 64 ГВт сонячних фотоелектричних потужностей, причому на Індонезію, В'єтнам і Таїланд припадатиме понад 80% доданої потужності.
Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) до 2030 року розгорне 241 ГВт сонячних фотоелектричних установок, причому ця технологія домінуватиме серед нових доданих потужностей.
Згідно зі звітом Міжнародного агентства з відновлюваної енергії (IRENA), до середини століття країни регіону АСЕАН можуть досягти встановленої потужності 2,4 ТВт, якщо вони застосують підхід до 100% відновлюваного енергопостачання. За таким сценарієм, сонячні фотоелектричні системи становитимуть майже 60% встановлених відновлюваних джерел енергії до 2050 року.
Незалежно від сценарію, розглянутого у звіті – від 34% до 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року – сонячна фотоелектрична енергетика стане «флагманським ресурсом для декарбонізації АСЕАН».
Між 2018 і 2020 роками виробництво електроенергії з встановлених відновлюваних джерел енергії в країнах-членах АСЕАН зросло з 28% до 33,5% через швидке розширення сонячних фотоелектричних систем.
Що стосується інвестиційних потреб, у звіті йдеться про те, що для підтримки повного переходу на відновлювані джерела енергії в період з 2018 по 2050 рік лише в сонячну фотоелектричну енергетику потрібно буде інвестувати понад 1,2 трильйона доларів США. На кінець цього десятиліття цей показник становив 156 мільярдів доларів США.
Індонезія (24,18 ГВт), В'єтнам (17,86 ГВт) та Таїланд (11,15 ГВт) лідируватимуть за щорічним додаванням сонячних фотоелектричних потужностей і будуть єдиними країнами, які встановлюватимуть понад 10 ГВт на рік до 2050 року. Загалом, за оцінками IRENA, країни АСЕАН щорічно додаватимуть 64 ГВт сонячних фотоелектричних потужностей до 2050 року.
Раніше цього року В'єтнам вважав свої цілі щодо сонячної енергетики на це десятиліття «занадто високими», головним чином через проблеми з обмеженнями мережі, що спричиняють хаос у розгортанні відновлюваної енергетики, при цьому уряд встановив ціль, набагато нижчу, ніж прогноз IRENA для країни на найближчі десятиліття.
Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA, сказав: «Оскільки регіон зобов’язується досягти дедалі амбітніших кліматичних цілей, включаючи зобов’язання щодо нульового рівня викидів, планування має розпочатися вже зараз. Хоча АСЕАН має амбітні цілі щодо відновлюваної енергетики на найближчу перспективу, регіону потрібно думати та планувати довгострокову перспективу».
Крім того, гарячі точки для сонячної фотоелектричної енергії в регіоні розташовані на Суматрі, Нуса-Тенгара в Індонезії, а також у В'єтнамі, Таїланді та Філіппінах. Ці три країни також потребуватимуть найбільше електроенергії в АСЕАН, разом з Явою та Балі в Індонезії.
Тільки два індонезійські острови імпортуватимуть понад 1000 ТВт·год до 2050 року за сценарієм 100% відновлюваної енергії, що втричі перевищить попит на електроенергію у Великій Британії у 2021 році.
Це вимагатиме інвестицій у мережу майже 200 мільярдів доларів США найближчим часом по всьому регіону, а розширення як національної, так і міжнародної передачі електроенергії забезпечить кращу інтеграцію відновлюваних джерел енергії.
З огляду на брак земельних ресурсів, Сінгапур є однією з країн, які значною мірою залежатимуть від імпорту відновлюваних джерел енергії, а місто-держава планує імпортувати до 4 ГВт низьковуглецевої електроенергії до 2035 року.
За даними IRENA, кілька країн АСЕАН мають значні запаси ключових мінеральних ресурсів для технологій відновлюваних джерел енергії, і для досягнення потужності сонячних фотоелектричних модулів та батарей масштабу ГВт знадобиться політика.
Джерело цієї новини: PV TECH
